Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Головна » 2014 » Березень » 16 » Урок мужності до дня пам'яті 16 відвадних "Тих днів не стерти з пам’яті людської"
19:48 Урок мужності до дня пам'яті 16 відвадних "Тих днів не стерти з пам’яті людської" |
Тих днів не стерти з пам’яті людської.
Надходив ранок . Червень. Двадцять друге.
Народжувався з квітів і роси
А в нас в селі, хто на базар збирався
А хто травичку зранку вже косив
Не знали ще, що тінь лягла на плечі,
Що буде боляче дорослим і малим…
Війна назустріч молодому дню
із гуркотом і брязкотом котилась
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.
Війна далека, але пам’ять близько:
На кожнім, в кожнім із сердець
Ми голови схиляєм низько-низько,
І до могил приносимо вінець.
Були важкі – важкі роки
Серця ятрились від утрат
Той повернувся без руки
У тих загинув батько , брат.
За роки війни в Україні дуло зруйновано чи спалено 714 міст і містечок
28 тисяч сіл, 10 мілн. Осіб залишились без даху над головою.
Я не зможу прийти , не клич,
Від жалю своїх губ не криви
Я страшною дорогою йду
Стигне кров по моєму сліду,
Я від куль не зведу голови
Я не можу прийти , не зови,
Упаду- ти замною не плач.
І за все мені люба, пробач:
Що погано писав я листи
Що любов я не зміг донести
Від жалю своїх губ не криви,
Я не зможу прийти , не зови…
Давно минула вже війна
А мати все в тривозі
За хвіртку вийшовши вона .
Постоїть на порозі
Огляне поглядом смутним
Весняні далі сині:
Живуть надії в ній ,як сни,
Живуть ще і понині.
Надія матері – сини
Не повернулись з бою.
Тож стільки років од війни
Живе вже самотою.
І все виходить на поріг
В журбі, в плачі , німому.
Чекає серцем із доріг
Синів своїх додому.
Я прокидаюсь часто у тривозі
Коли мені вважається у сні
Що ти прийшов , спинився при дорозі
І прямо в очі дивишся мені
А ти не йшов… І відшуміли грози
І стиглі трави полягли а покосі,
І вітер засвітив своїм вогнем
Давно не жду, що ти відчиниш двері
Вже забуваю блиск твоїх очей.
Лише в рядках на жовклому папері
Той промінь й досі б’ється гаряче…
Ми пам’ятаєм тих , що безвісти пропали,
Ми пам’ятаємо про тих , що не встали , як впали.
Пам’ятаєм про тих , що згоріли , як зорі,
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре
Пам’ятаєм про тих , що за правду повстали
Пам’ятаєм про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що йшли з гранатой під танки
Є вмісцях невідомих невідомі останки
Є в лісах , є у горах і є під горою –
Менше в світі монил, ніж безсмертних героїв.
Не забудем ніколи ми своїх односельців
Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Сьогодні ми прийшли до цього монументу
Для того ,щоб ніколи із пам’яті не стерти
Про тих , хто пережив страшну війну
І тих хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми клянемось ,що не минатимем це місце
І з нами прийдуть і онуки й діти
Щоб ветеранам до землі вклонитись
Щоб вшанувати їхню сивину.
Нехай Господь дарує їм літа
Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.
Нехай щороку зелень молода
Встеляє килимом стежки у завтра.
Постій. Задумайсь, охолонь.
І вслухайсь в тишу цю магічну.
О, ні! Тут вічний не вогонь.
Тут пам’ять вічна!..
|
|
Переглядів: 905 |
Додав: Атакама
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
Календарь
| « Березень 2014 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | | 1 | 2 | | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | | 31 |
|